Топіарне мистецтво, або штучна зміна форми деревних рослин, застосовується в декоративному садівництві ще з давніх часів. Уміння підстригати живі рослини у вигляді шпалер, бордюр, живих огорож чи різноманітних фігур веде свій початок зі Стародавнього Риму, від епохи Августа. За свідченням римського письменника тих часів Плінія Молодшого, мистецтво формування деревних рослин стриженням їх крон досягло в Римі значної віртуозності. З таких рослин виконувалися написи на газонах, фігури птахів, звірів та людей, фантастичні споруди з колонами, вази, амфори тощо.

Я. М. Шляхта. Топіарне мистецтво та живоплоти

Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015

Ціна 60 грн.

Я.М. Шляхта. Топіарне мистецтво та живоплоти

Ідея книги

Мистецтво фігурної стрижки рослин виникло дуже давно, однак його значення для сучасного ландшафтного дизайну і нині надзвичайно велике. Зелені стіни, арки, фігури тварин й інші, як і колись, прикрашають приватні сади і громадські парки, радуючи око і створюючи відчуття єднання людини з природою, спонукають до її збереження та відтворення.

Для студентів

В посібнику подано асортимент рослин для створення оригінальних форм за допомогою фігурної стрижки, а також описано створення та формування живих огорож і догляд за ними, що буде цікавим не лише для студентів, які вивчають дисципліну "Топіарне мистецтво", а й для широкого загалу авторів природи. Вашій увазі представлено цікаві світлини та рисунки.

Шляхта Янош Мигальович

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
доцент кафедри лісового і садовопаркового господарства Бережанського агротехнічного інституту

ЗМІСТ

Пропонований «курс лекцій» з топіарного мистецтва призначений для підготовки фахівців-бакалаврів садово-паркового господарства з метою ознайомлення їх з можливостями штучної зміни форм декоративних деревних рослин. Ці можливості спричинені як біологічними особливостями самих цих рослин, так і багатовіковою адаптацією їх до аномальних кліматичних та інших чинників, які періодично відбуваються в природі (буреломи, сніговали, повені, ранньоосінні та пізньо-весняні приморозки тощо). Людина здавна використовує ці можливості, хоча здебільшого стихійно. В українців особливий потяг до вишуканості свого бодай невеличкого «клаптика землі» поряд осель. Очевидці стверджують, що чисельні (переважно вимушені) поселення «хохлов» по безкрайніх просторах Сибіру чітко відрізняються від інших. Хоча є переконаність в тому, що то було тимчасове та безповоротне явище.

Зміст цього курсу відповідає програмі спеціалізації з дисципліни «Топіарне мистецтво». Практична мета - засвоєння студентами прийомів формування крон молодих дерев та кущів будь-якого асортименту в різних аспектах: від простих підрівнювань їх крон до створення з них різноманітних фігур та композицій. Адже, якщо звернути увагу на рослини поряд наших осель, підприємств, установ, офісів, то часто серед них виділяється самшит (Вихиз) кількох видів та ряду відмін у віці від декілька до багатьох десятків років. Далеко не завжди він має акуратний вигляд, особливо коли зростає деревцем. А між тим, навіть незначне втручання в його крону хоча б загальновідомого секатора для обрізування троянд (і не лише їх) може зробити маленьке чудо, яке ще й корисне самій рослинці. На наш погляд, саме від подібних втручань появляється прихильність та любов до топіарного мистецтва.

Особлива увага в роботі приділена живоплотам або живим огорожам, які є, по суті, невід'ємною частиною топіарного мистецтва. (Тому ця назва фігурує навіть в назві цієї роботи). До тогр ж такі огорожі мають поліфункціональне значення, хоча особливого значення (на яке вони заслуговують) вони поки-що не набули. Про це можна легко переконатися, відвідавши курортні об'єкти України № 1 - місто Трускавець. Мова про доволі одноманітні одно- та дворядні живоплоти з граба звичайного (Сагріпш Ьеіиіиз), самосів та підріст якого часто щедро рясніє в навколишніх лісах. Водночас, не меш цінний буковий підріст, на жаль, поки-що не набув належної популярності, хоча західні регіони держави - потужне природне джерело не тільки і не стільки для цього. Адже це, по суті, готовий садивний матеріал для різного роду насаджень.

Автор щиро вдячний ст. викладачу Бережанського агротехнічного коледжу Сергію Брилінському за допомогу при підборі матеріалу для цього посібника.

Публікації

Анна Герич, тижневик «Аудиторія», 14.04.2015

Садівник Національного університету «Львівська політехніка» Янош Шляхта: «Нові дерева і кущі садимо щороку»

Сучасний урбаністичний світогляд, який дедалі активніше шириться Україною, а Львовом зокрема, передбачає право на існування кожного дерева у міському просторі. Доля зелених насаджень більше не є справою лише органів місцевого самоврядування чи користувачів певних територій. Це доводять часті випадки конфліктів між забудовниками та, до прикладу, харків’янами чи киянами. Не дивно, що в лютому львівський сегмент соцмереж різко відреагував на зрізання дерев на початку вулиці Устияновича, біля 15 навчального корпусу Політехніки. Чому і що саме зрізали цьогоріч та які рослини висадили на території вишу, нам розповів садівник університету Янош Шляхта.

Читати більше

Анна Герич, тижневик «Аудиторія», 21.03.2014

Дерева Політехніки мають свого Лісовика: сьогодні у місті відзначають День дерева

Від 2012-го щороку 21 березня у Львові відзначають День дерева, в який зазвичай по-мистецьки вшановують «зелених мешканців» міста. Територія рослинних насаджень довкола головного корпусу Львівської політехніки не поступається своєю охайністю та красою парковим зонам європейських вишів. Її опікун, котрий із любов’ю, мов казковий Лісовик, розповідає про кожне дерево, – це фаховий лісівник, доцент Бережанського агротехнічного інституту, що є підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України Януш Шляхта.

Найбільша територія зелених насаджень Політехніки – майже 3,5 га, – біля головного та сусідніх із ним навчальних корпусів. Офіційна назва такої великої зеленої зони – малий сад. У ньому не тільки полюбляє відпочивати молодь та бавляться маленькі львів’яни. Януш Михайлович каже, що викладачі Лісотехніки приводять сюди своїх студентів-дендрологів, бо деяких тутешніх рослин у Львові більше ніде не побачиш.

Читати більше

Я. М. Шляхта, С. М. Брилінський

Дерева, кущі та ліани, що зростають поміж нами: [навч. посіб.] /Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, ВП "Бережан. агротехн. ін-т". - Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. - 231 с.

У книзі наведено відомості про 310 найбільш поширених та перспективних для України деревних таксонів (211 видів, 12 різновидів і 87 форм), що представлені 87 родами. У роботі використано дані дендрологічних та окремих фармакологічних досліджень, в т. ч. і за останні десятиріччя. Книга ілюстрована оригінальними малюнками, які допоможуть розрізняти той чи інший вид, що характеризується дендрологічними, лікарсько-технічними та харчовими особливостями. Тому вона може бути використана для підготовки спеціалістів біологічного профілю та буде корисна широкому загалу, що не байдужий до деревних рослин.

Читати більше

Фотогалерея

Послуги

Для території "Львівської політехніки"

Придбаємо

Придбаємо 2-3 різні сіянці та вкорінені живці таких деревних рослин: Acer palmatum "Atropurpurea", Corylus colurna, Fraxinus ornus, Ginkgo biloba, Sorbus domestica, Buxus sempervirens "Marginata", Juniperus chinensis "Alba", Meyasequoia glyptostroboides, Picea glauca "Conica", Picea pungens "Argentea".


Продамо або обміняємо

Продамо або обміняємо кілька 2,5-3,5 метрових саджанців дугласії (Pseudotsuga) та 0,4-0,6 метрові саджанці гібіскусу сирійського.

Пропонується

Консультації

Надаємо консультації з ландшафтного дизайну та підбору деревних рослин для садів та дендраріїв.


Навчальний посібник

Надаємо консультації з формування рослин (топіарне мистецтво), створення живоплотів та пельмет.

Контактна інформація

Шляхта Янош Мігальович
Національний університет "Львівська політехніка"
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
Телефон: (123) 456-7890